Поппер – це не просто порожній звук…

…але й три…чотири… кілограма… дієтичних, легкоусвояемых окунів… Якщо повезе… Хоч окунів, на відміну від іншої риби, останнім часом менше не стає, проте рибалки постійно намагаються наловити його побільше, забуваючи при цьому про елементарні моральні норми, а також нормах вилову. Для цієї мети вони освоюють усі нові й нові принади, і безглузді організми, заковані в смугасту броню, більш-менш прихильно на них реагують. Зневірившись винайти щось нове в розряді вертушок або інших стандартних окуневих принад, погляд наших аматорів у який раз звернувся за океан, щоб разом із принципами нездорової демократії слямзить із Америки ще й щось окуневе. Наш окунь у Північній Америці теж є, але перебуває в опалі через сусідство з більш смачними, більшими й навіть ще більш безглуздими американськими побратимами із сімейства окуневих… ну, практично окуневих – різноманітними бассами. Що, втім, і не дивно – наші американські побратими теж більші ( завширшки, завдяки чому шпарко квітнуть різні дієтологічні перекручення), явно більш безглузді й, цілком можливо, більш смачні, але про це судити вже пізно, тому що в ті часи, коли аборигени могли б оцінити перших білих американців на смак, ті були, як один, жилавими й несмачними. Втім, зараз не про це. Отож, смугастого окуня в Америці вважають бурянистою рибою й не ловлять, тому всі розробки спрямовані на басса, а басс жере багато чого такого, від чого наш окунь із його відносно витонченим смаком гидливо відвертає рило й гордовите стовбурчить свої колючки. Базз-Бейты, або довгих силіконових червяків, наприклад. Знову ж популярні оснащення типу Техаса або Кароліни не здобули в нас особливої поваги. Є аматори спиннербейтов, але їх, по-перше, мало, а по-друге, в основному серед рибалок, а не серед окунів
Зате на поппер і басс, і окунь кидаються однаково охоче. Ризикуючи здатися дідусем, з розумним виглядом пояснюючим своєму онукові-підліткові, в останній момент, що встигнув закрити порносайт, де перебуває клавіша «Вводъ», я проте розповім читачам, що із себе представляє поппер.
По зовнішньому вигляду він найбільше нагадує воблер, навіть, я б сказав, воблер із секс-шопа, оскільки замість традиційної носової лопати в поппера розташоване вилучення, завдяки якому він і працює. Поппер може бути яким завгодно – деревяним або пластиковим, маленьким і більшим, китайським і нібито не китайським, але принцип роботи у всех той самий – судорожно смикатися на поверхні води, гнати хвилю й чавкати. Єдине, чого дотепер чомусь не роблять – потопаючий поппер, але при сучасних темпах прогресу й він не за горами. Відмінність поппера від воблера й інших спиннинговых принад у тому, що він імітує аж ніяк не потенційну жертву хижака, а його молодшого брата – маленького зухвалого окушка, який по недосвідченості виліз нітрохи не вагаючись полювати в неналежний час, бажане в присутності окуневих ієрархів. Ієрархи й навіть їх шістки (окуньки грамів по 50-100) этого винести не можуть і спрямовуються кусати знахабнілу малявку за всі частини тіла. Звук, видаваний поппером при правильній проводці, залучає їхню увагу, а вид, що безцільно борсається по поверхні поппера викликає слушний гнів і провокує на атаку
Якщо ви виїхали на попперную ловлю не на вутлій надувнухе, де й пчихнути-те страшнувато, а на кориті підвищеної остійності типу «Прогресу», одягніть поляризаційні окуляри й устаньте на носі. Процес лову буде весь як на долоні. Ви побачите, що самі маленькі окуньки, порівнянні по розміру із принадою, просто супроводжують поппер, зрідка вживаючи обурені прискорені демарші з метою вигнати конкурента (превентивні заходи адміністративного характеру), окуньки побільше розлютувало нападають на нього, намагаючись вкусити за хвіст ( запобіжний заходу нелегітимних чавкателей), а горбачі явно й відверто намагаються проковтнути (вищий захід боротьби з харчовим конкурентом). Якби окунь був порасчетливее й попроворнее, те кожний випад би супроводжувався ударом і хваткою, а взагалі вкрай щасливим можна вважати окуня, хоча б четверта атака якого передається на вудлище. Коротше кажучи, промахується він в 80% випадків, але це й добре – по-перше, лов стає більш азартної, а по-друге, якби окунь не промахувався, він давно пережер би всю іншу дніпровську рибу ще в ювенільному віці. Додатковий адреналін вноситься щуками, які теж мають звичай атакувати поппер, причому роблять це дуже красиво й показово, у потрійному кожусі із бризами й свічкою. Щуки промахуються рідше, і це прикро, тому що поппер вони звичайно відкушують, а повід