Траєкторія занурення

Плаваючі принади-рибки – воблеры застосовуються так само широко, як і традиційні металеві блешні. Існує багато варіантів обємних принад. Усі вони мають певні гідності. Без обліку форми, розцвічення, яскравості головна перевага воблера – здатність рухатися по скривленій траєкторії. Завдяки конструктивним особливостям, він починає поринати в глибину при збільшенні швидкості протягання у воді. Широкий язичок, укріплений у передній нижній частині корпуса й спрямований під кутом до напрямку руху, дозволяє воблеру рухатися не прямолінійно.
, Що Виготовляли таку принаду самостійно знають, як важко змусити воблер поринати належним чином. Залежно від глибини водойми й швидкості плину, рибалці доводиться щораз міняти принаду, підбираючи найбільш підходящу для конкретних умов
Щоб спростити цей процес, французький винахідник запропонував виготовляти воблер з регульованою носовою лопаткою (заявка Франції № 2136956). Від кута нахилу лопатки залежить крутість траєкторії й глибина занурення вобл ера при заданій швидкості проводки. Для установки потрібного кута лопатка повертається на двох півосях і фіксується у відповідному пазу на корпусі. Тепер неважко буде змусити принаду рухатися, як потрібне
У запропонованій конструкції міняється тільки кут нахилу, величина виступаючої частини лопатки залишається постійної. Американський винахідник зробив усі навпаки. Кут нахилу залишається незмінним, зате регулюється, до того ж плавно, величина виступаючої через корпус частини лопатки. Корпус має плоску передню частину, обмежену з боків двома вертикальними виступами, між якими сковзає прямокутна ділянка лопатки. У лопатці зроблений проріз, через який виступає назовні фіксатор її положення, укріплений на корпусі
Отже, рибалка робить кілька маніпуляцій рукою -принада починає йти вглиб або, навпаки, триматися ближче до поверхні. Рибі залишається оцінити її по гідності.